Моніторинг підготовлений Експертною радою Національного круглого столу «Порозуміння заради європейського майбутнього»
Минулий парламентський тиждень можна назвати найбільш регресивним у процесі євроінтеграції. Цей період не відзначився прийняттям жодного законопроекту з переліку євроінтеграційних вимог, але натомість відбулося погіршення законодавчої роботи у сфері євроінтеграції.
Зокрема:
1. Не голосування фракції Партії регіонів за проект Постанови про призначення позачергових виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради (щодо проведення виборів через 60 днів з дня прийняття цієї постанови) (реєстр. № 3003). Таким чином було відкинуте виконання однієї зі складових вимог першого пункту єврокомісара Ш. Фюле (вирішення проблемних питань виборчого процесу в Україні), а також пункт 1.4 Європлану.
2. Також Верховна Рада України не змогла розглянути законопроект «Про прокуратуру» (реєстр. № 0886), відхилення якого необхідне для початку роботи над прийняттям урядового законопроекту у цій сфері. Таким чином відбулося відтермінування у реалізації вимог четвертого пункту єврокомісара Ш. Фюле у розрізі реформування прокуратури та пункту 4.1 Європлану.
3. Найбільшим негативом було прийняття поправки до законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків (реєстр. № 2054а), яка може бути використана для обмеження участі у виборах Президента одного з лідерів опозиції Віталія Кличка. Це черговий приклад політизації процесу внесення змін до виборчого законодавства. Саме на боротьбу з такими ситуаціями була направлена перша вимога єврокомісара Ш. Фюле у сфері систематизації (кодифікації) законів у сфері виборів та пункту 1.3 Європлану. Ця ситуація призвела до деконсолідації парламенту і порушила основний принцип успіху євроінтеграційних процесів – пошук компромісу та недопущення переваги партійних інтересів над національними.
Зміна риторики влади (заяви щодо ймовірності не підписання угоди голови фракції Партії регіонів у парламенті О. Єфремова) та зустріч українського і російського президентів дають змогу назвати минулий тиждень періодом втрати темпу у євроінтеграційних процесах.
Але було й ряд подій, які позитивно відобразяться на цьому процесі, за умов його подальшої активізації:
1. У Верховній Раді України зареєстровано три законопроекти, спрямовані на вирішення питання Ю. Тимошенко – 3479, 2453а та 3461. Таким чином створенні передумови вирішення другої ключової вимоги Фюле щодо вирішення питання Юлії Тимошенко (пункт 2.1 Європлану).
2. Міністерство внутрішніх справ України надіслало до Ради національної безпеки і оборони України попередні пропозиції до проекту Концепції та проект Закону «Про органи внутрішніх справ України». Це стало початком роботи над виконанням п’ятого пункту вимог єврокомісара Ш. Фюле та пункту 5.1 Європлану.
3. Розпочалася робота над змінами до Плану заходів щодо збільшення переваг та мінімізації негативних наслідків створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом для економіки України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.06.11 № 548), що є подальшим рухом у реалізації сьомого пункту вимог єврокомісара Ш. Фюле та пункту 7.1 Європлану.
4. Схвалена Урядом 1 серпня 2013 Стратегія розвитку системи управління державними фінансами та План заходів з її реалізації опубліковано – http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/774-2013-%D1%80/page. Це є подальшим рухом до виконання дев’ятого пункту вимог єврокомісара Ш. Фюле та пункту 9.1 Європлану.
Зважаючи на малу активність навіть у парламентський тиждень і найголовніше негативні тенденції щодо втрати консолідації парламентських сил, необхідне більш активне втручання суспільства у процес, щоб зберегти позитивні тенденції початку осені. При цьому й надалі зрозміло, що ключові кроки необхідні для виконання вимог не змінилися:
- реформування виборчого законодавства та вирішення проблемних питань у цій сфері (пункти 1.1-1.4 Європлану);
- виконання рішень Європейського суду з прав людини та вирішення питань політично-вмотивованих судових рішень (пункти 2.1-2.3 Європлану);
- реформування правоохоронних органів (пункти 4.1-4.3, 5.1 Європлану);
- активізація обговорення можливої реформи Конституції України у відповідності до європейських норм та стандартів конституційного процесу (пункти 6.1-6.2 Європлану).
Немає коментарів:
Дописати коментар