МОНІТОРИНГ ВИКОНАННЯ ПУНКТІВ ЄВРОПЛАНУ (16-23 вересня 2013 року)

Пропонуємо Вашій увазі моніторинг виконання пунктів Європлану (16-23 вересня 2013 року), підготовленого Експертною радою Національного круглого столу «Порозуміння заради європейського майбутнього».

Третій тиждень вересня характеризувався значною активністю української сторони у сфері євроінтеграції на інформаційному рівні. Проте фактично Верховна Рада України змогла лише доробити розпочате на першому сесійному тижні (3-6 вересня) та долучитися до ряду міжнародних конвенцій, не запропонувавши жодного суттєвого прогресу у виконанні інших вимог. Серед ключових кроків ВРУ варто відзначити наступне.

1.  Законопроект «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (реєстраційний № 1076 від 12.12.2012 року) направлено на повторне друге читання. Розроблений на виконання вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, даний законопроект має на меті частково втілити вимоги Організації з безпеки і співробітництва в Європі/Бюро з демократичних інститутів і прав людини щодо більш конкурентного доступу всіх учасників виборчого процесу до засобів масової інформації під час виборів, тобто частково спрямований на виконання першого пункту Єврокомісара Ш. Фюле та 1.1 Європлану. Оскільки даний законопроект вже вдруге вноситься у зал для повного прийняття, він є найкращою демонстрацією болісної змістовної співпраці між фракціями у парламенті.

2.  Прийняття у другому читанні урядового законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень» № 2399, який також спрямований на часткове виконання другого пункту єврокомісара Ш. Фюле у частині виконання рішень Європейського суду з прав людини, а саме справи «Іванов проти України» (пункт 2.2 Європлану). Варто зазначити, що опозиції вдалося домогтися дотримання Україною всіх зобов’язань, які перед нею поставив Європейський суд з прав людини, хоч була спроба їх уникнути, особливо у сфері грошових виплат потерпілій стороні. Правда для реалізації цієї вимоги потрібно закласти відповідні суми у держбюджеті на 2014 рік, а на даний момент впевненості у цьому немає.

3. Прийнято Закон України «Про внесення змін до статті 98 Конституції України (щодо повноважень Рахункової палати)» (реєстраційний номер 2049), чим частково виконано 10 пункт вимог Ш. Фюле та пункт 10.1 Європлану. Законопроект не місить положень, рекомендованих GRECO щодо розширення функцій Рахункової палати і на місцеві бюджети, а для втілення цих рекомендацій законодавчий шлях з внесенням змін до Конституції доведеться повторити знову. Тобто говорити про повне виконання цього пункту вимог до Вільнюса не доводиться, але суттєвий прогрес наявний.

4. Прийнято остаточно проект Закону «Про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України № 2105а “Про Митний тариф України”», в основу якого покладено нову версію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, побудовану на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, та на виконання тарифних зобов’язань на 2013 рік в рамках членства України в Світовій організації торгівлі, які зафіксовано у Протоколі про вступ України до Світової організації торгівлі. Ці ініціативи частково спрямовані на виконання сьомого та одинадцятого пунктів єврокомісара Ш. Фюле (створення Зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом та активізація бізнес-діалогу сторін) і пунктів 7.1 та 11.1 Європлану. Це далеко не всі вимоги щодо приведення українського законодавства у відповідність до рекомендацій Світової організації торгівлі та Європейського Союзу, але демонстрація готовності до активізації бізнес-діалогу.

5. Вже поза вимогами Фюле, але відповідно до принципу «спільної позиції» (участь країни-партнера Європейського Союзу в міжнародних договорах та заявах, які підтримують країни-члени Європейського Союзу) варто відзначити ратифікацію Україною наступних міжнародних договорів:

- Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства;

- Європейської конвенції про захист домашніх тварин;

- Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво.

У даному напрямку теж не обійшлося без протистояння – за подачі фракції Комуністичної партії України у Верховній Раді України при підтримці фракції Всеукраїнського об’єднання «Свобода» та частини фракції Партії Регіонів не вдалося ратифікувати Конвенцію про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення, а лише направити на чергове доопрацювання.

Щодо виконавчої гілки влади, то тут активність була більше номінальною та символічною. Так 18 вересня 2013 року Кабінет Міністрів України одноголосно схвалив текст Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і передав його Президенту України. Важливість цього кроку не так процесуальна, як символічна. Угоду для підпису Президентові могло передати і Міністерство закордонних справ України, але консолідована підтримка цього документу всім складом Кабінету Міністрів України мала на меті продемонструвати як світовій громадськості, так і суспільству консолідовану позицію влади у процесі євроінтеграції. Цю ж тенденцію засвідчив виступ Президента України Віктора Януковича на Х форумі Ялтинської європейської стратегії 20 вересня 2013 року.

З іншого боку, європейська сторона демонструє послідовність, вимагаючи суттєвого прогресу у виконанні ключових вимог з одного боку, і надаючи максимальної підтримки їх виконанню з іншого. Так на минулому тижні відбувся візит експертів Венеціанської Комісії в Україну для обговорення проекту Закону України «Про прокуратуру». Спільний висновок Венеціанської комісії та Генерального директорату з прав людини та верховенства права Секретаріату Ради Європи на проект Закону України «Про прокуратуру» буде підготовлений на основі коментарів членів Венеціанської комісії та консультантів Генерального директорату з прав людини Ради Європи. Планується, що висновок буде прийнятий на 96 пленарній сесії Венеціанської комісії, яка призначена на 11-12 жовтня 2013 року.

Варто відзначити подальшу активізацію громадськості у сфері просування ідеї євроінтеграції як в інституційному розвитку проєвропейського середовища неурядових організацій, так і наповнення виконання вимог єврокомісара Ш. Фюле якісним змістом. У першому напрямку варто відзначити звітно-виборчу конференцію Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Щодо змістовного наповнення виконання вимог, то варто констатувати дискусію навколо концепції Конституційної реформи, яка була розпочата на базі Національного круглого столу «Порозуміння заради європейського майбутнього».

Зважаючи на все вище перелічене, основні виклики щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом залишилися без змін. Можна лише відзначити активне інформаційне просування ідеї євроінтеграції, але переважно за ініціативи не владних акторів (представництво Європейського Союзу в Україні, посольства країн-членів Європейського Союзу, громадські організації, приватні ЗМІ тощо).

Загалом вересень показав суттєвий прорив у сфері консолідації суспільства та влади навколо питання євроінтеграції на тлі достатньо посереднього результату щодо втілення ключових вимог. І надалі ключовими питаннями, на які треба найближчим часом дати відповідь, є:

- реформування виборчого законодавства та питання виборів у місті Києві (пункти 1.1-1.4 Європлану);

- виконання рішень Європейського суду з прав людини та вирішення питань політично-вмотивованих судових рішень (пункти 2.1-2.3 Європлану);

-  реформування правоохоронних органів (пункти 4.1-4.3, 5.1 Європлану);

- активізація обговорення можливої реформи Конституції України у відповідності до європейських норм та стандартів конституційного процесу (пункти 6.1-6.2 Європлану).