четвер, 18 липня 2013 р.

Порозумітися заради європейського майбутнього

Входження України до європейського цивілізаційного простору сьогодні є провідною темою української політики.

На тлі дикунських вчинків міліціонерів з Врадіївки, кризи бюджетних платежів, оподаткування всього, що "ворушиться", суцільної недовіри громадян до усіх гілок влади, ритуальні розмови політиків "про безальтернативність європейського вибору" ніби надають якоїсь змістовності та цілеспрямованості політичній діяльності.
Сьогодні існує значна загроза того, що євроінтеграційні процеси буде просто "забалакано". Проте замаскувати балачками відсутність справжнього поступу на шляху до Європи не вийде. Українські громадяни та партнери нашої країни у Європейському Союзі добре відрізняють імітацію від реальних кроків.

За двадцять два роки незалежності українські політики змарнували не один шанс вивести країну з "сірої зони" пострадянського тоталітаризму на шлях ефективного соціального поступу.
Так сталося у 1991-му році, коли після проголошення незалежності реальну владу в країні залишили у своїх руках колишні чиновники-комуністи, та "червоні директори". На цьому постали українські олігархи.

У 1996-му конституційний компроміс закріпив авторитарний характер влади президента.
У 2005-му суспільство було жорстоко розчароване чварами та корупцією у таборі політиків, яким вручив владу "Майдан".

Нині історія знову дарує нам шанс.Підписання Угоди з ЄС про асоціацію, заплановане на листопад, не є лише формально-ритуальним актом. Це початок складного, багаторівневого процесу адаптації України до відповідальної демократії, незвичної перш за все для політиків.
Суспільство ж не раз демонструвало свою зрілість та здатність до розвитку саме у таких умовах. Найяскравішими прикладами громадянської солідарності є той самий "Майдан", або нинішні вчинки громадян у Врадіївці.

Водночас і на верхніх щаблях влади, включно з президентом Віктором Януковичем, який неодноразово підкреслював, що поділяє європейську систему цінностей, усвідомлюють, що Асоціація з ЄС є поворотним, доленосним для України кроком. Однак його здійснення не може бути довіреним лише політикам.

Тому спільнота громадян, куди увійшли науковці, правники, політичні експерти, підтримуючи ініціативу Юлії Тимошенко про скликання Національного круглого столу "Порозуміння заради європейського майбутнього" (НКС), утворила робочу групу з метою скликання цього постійно діючого круглого столу.

Метою НКС є створення та погодження Плану дій, спрямованого на виконання чітких вимог ЄС, які необхідні для підписання Угоди про асоціацію. Діяльність робочої групи спрямовуватиметься наглядовою радою зі знаних громадських діячів.
НКС є рівновіддаленим від влади та опозиції. Він контролюватиме виконання плану "Україна — ЄС" та допомагатиме реалізовувати його українським установам. Так само НКС співпрацюватиме зі спостерігачами з боку ЄС.

Підписанням Угоди про асоціацію лише починається шлях України "додому — до Європи". Продуктивні верстви нашого суспільства, які найперше є зацікавленими у Євроасоціації, повинні усвідомлювати увесь обсяг викликів, які постають перед нами.

Цей цивілізаційний вибір значно поліпшить споживчі стандарти, умови виробництва, взаємини робітника та роботодавця, критерії якості освіти, вимоги до охорони довкілля та ще безліч параметрів суспільного буття. Проте такі зміни будуть заскладними, а то й неприйнятними для тих, хто звик працювати в умовах безвідповідальності, корупції та кумівства.
До європейського цивілізаційного простору неможливо інтегруватися частково — окремими громадами, чи територіями країни, або галузями господарства. Тому цей різношвидкісний процес триватиме не один рік.

Для багатьох громадян і підприємств він вже давно почався. Найперше це стосується тих, хто працює та отримує освіту у Європі, співпрацює з європейськими бізнес-партнерами, бере участь у науковому та мистецькому житті ЄС. Вони визначають систему європейських прагнень усього суспільства. Визначення та представлення цих інтересів у публічній площині також є предметом роботи НКС.

Наразі Україна не ставить питання про набуття повноцінного членства у ЄС. Наша країна занадто велика, її соціальна й демографічна структура дуже складна аби бути цілковито адаптованою до ЄС у близькій перспективі. На момент, коли питання стане таким чином, Україна, Європа та і весь Світ будуть вже інакшими.

Україні слід бути готовою до майбутнього. Його прогнозування та підготовка суспільства до швидких змін також є завданням НКС.


В'ячеслав Брюховецький, голова Наглядової ради Національного круглого столу "Порозуміння заради європейського майбутнього".

Стаття написана у співавторстві з Сергієм Бондарчуком, координатором робочої групи НКС

Немає коментарів:

Дописати коментар