неділя, 15 вересня 2013 р.

МОНІТОРИНГ ВИКОНАННЯ ПУНКТІВ ЄВРОПЛАНУ

МОНІТОРИНГ ВИКОНАННЯ ПУНКТІВ ЄВРОПЛАНУ

(1-16 ВЕРЕСНЯ 2013 РОКУ)
(підготовлено експертами Національного круглого столу «Порозуміння заради європейського майбутнього»)

Початок вересня відзначився активізацією євроінтеграційних зусиль влади, перш за все законодавчої її гілки. Варто відзначити часткове виконання наступних пріоритетних вимог, необхідних для підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом:

1.       Прийняття проекту Закону № 2971-д «Про повторні вибори народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197, 223». Вимога призначити вибори в округах, де не було встановлено результатів голосування у 2012 році, містилася у першому пункті вимог єврокомісара Фюле, який стосувався потреби вирішення проблем пов’язаних з виборами в Україні (реформа виборчого законодавства, його кодифікація, проведення виборів у проблемних округах та місті Києві). Таким чином парламент частково виконав пункт 1.2 Європлану. Варто зазначити позитивну тенденцію співпраці влади та всіх фракцій Верховної Ради України, оскільки законопроект № 2971-д став компромісним між поданим урядом та групою позафракційних депутатів. Серед сильних сторін даного рішення – чіткий перелік округів, обмеження у часі використання, чітка дата виборів (15 грудня 2013 року). Слабкою стороною є відсутність коштів на проведення виборів та змін у виборче законодавство, які б унеможливили повторення проблем зі встановленням результатів виборів, як це було у 2012 році.

2.   Прийнято Проект Закону № 1131 «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо порядку та умов відбування покарання», чим частково виконано другий пункт вимог єврокомісара Фюле в частині приведення умов утримання ув’язнених у відповідність до європейських стандартів, а відповідно частково реалізовано як владою, так і опозицією пункт 2.3 Європлану. При цьому варто зазначити, що для повного втілення вимог щодо прав ув’язнених, потрібно не лише привести у відповідність до новоприйнятих норм підзаконні акти, зокрема відомчі накази Державної пенітенціарної служби, а й продовжувати реформи у цій сфері.

3.     Прийняття за основу урядового законопроекту № 2399 «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень», який також спрямований на часткове виконання другого пункту вимог єврокомісара Фюле в частині виконання рішень Європейського суду з прав людини (пункт 2.2 Європлану). Варто вітати готовність доопрацювати даний законопроект з боку всіх учасників процесу. На думку експертів прийняття його в тому форматі, в якому пропонував уряд, не лише не вирішувало поставленні перед українською стороною завдання, а й навпаки давало можливість не виконувати рішення Європейського суду з прав людини, особливо у сфері фінансових компенсацій потерпілим, що не могло бути прийнятним для європейської сторони.

4.       Прийнято рішення направити до Конституційного Суду України для оцінки відповідності положенням Конституції проект Закону № 2522а «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів» (часткове виконання четвертого пункту Фюле щодо реформування судової системи і, відповідно, виконання одного з кроків пункту 4.3 Європлану). Незважаючи на позитиви багатьох змін до Конституції, запропонованих Адміністрацією Президента та на їх погодження Венеціанською комісією, на думку експертів Центру політико-правових реформ без глибшої реформи, яка буде передувати внесенню змін до Конституції, судді не стануть більш незалежними. Тобто даний законопроект лише по суті реформує Вищу раду юстиції, але не робить її європейською за змістом. Тому даний крок варто реалізовувати у чіткій прив’язці до внесення змін до Закону «Про судоустрій та статус суддів» на основі рекомендацій Венеціанської комісії. Варто відзначити, що і опозиція повністю виконала запропонований для неї пункт 4.1 Європлану, і не лише підтримала направлення до Конституційного Суду владних пропозицій, а й представила для громадськості власний проект реформування судової гілки влади і зобов’язалася зареєструвати його та направити на оцінку всім зацікавленим сторонам.

5.    Прийнято у першому читанні Проект Закону «Про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України № 2105а “Про Митний тариф України”», в основу якого покладено нову версію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, побудовану на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, та на виконання тарифних зобов’язань на 2013 рік в рамках членства України в Світовій організації торгівлі, які зафіксовано у Протоколі про вступ України до Світової організації торгівлі. Ці ініціативи частково спрямовані на виконання сьомого та одинадцятого пунктів Фюле (створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС та активізація бізнес-діалогу сторін) і пунктів 7.1 та 11.1 Європлану. Позитивно, що парламент взяв час на доопрацювання, що дасть змогу якісніше узгодити нововведення до стандартів та вимог Європейського Союзу та Світової організації торгівлі.

Варто зазначити, що всі ці законопроекти приймалися більшістю від конституційного складу парламенту. Тобто ключова вимога Національного круглого столу «Примирення заради європейського майбутнього» зобов’язання політиків дотримуватися мораторію на блокування трибуни та уникнення конфронтаційних питань під час розгляду питань, які стосуються євроінтеграції, парламентом виконуються.

При цьому євроінтеграційна активізація Верховної Ради України оголила основні проблеми процесу втілення пріоритетних вимог, які необхідні для підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом:

-    відсутність системності в підготовці необхідних для виконання вимог законодавчих ініціатив, що призвело як до незатвердження порядку денного сесії, так і формування порядку пленарних засідань поспіхом, без відкритої дискусії щодо пріоритетності питань євроінтеграції;

-   намагання влади затягувати вирішення ключових вимог (реформування виборчого законодавства, політично вмотивовані судові рішення, реформа прокуратури), пріоритет часткових кроків над повним виконанням вимог (українська сторона постійно сподівається на можливість у перспективі виторгувати собі полегшення, хоч неодноразово отримувала сигнал про потребу повного виконання вимог);

-        спроби політиків монополізувати сферу євроінтеграції як для себе у межах політичного табору (влада та опозиція конкурують за звання головного євроінтегратора, влада системно намагається не помічати ініціатив опозиції), так і у суспільному розрізі (недостатня прозорість у роботі влади – закриті для громадськості Стратегія управління державними фінансами, напрацювання Конституційної Асамблеї, пропозиції Адміністрації Президента щодо законопроекту «Про прокуратуру»). При цьому, якщо євроактивність парламенту доступна до аналізу з боку громадськості, то виконавчі органи влади обмежуються лише заявами і не інформують суспільство про виконання взятих на себе зобов’язань по суті. Як виняток можна назвати круглі столи Міністерства юстиції України щодо виборчого законодавства;
-          відсутність цілісної програми інформування населення про євроінтеграційні процеси, що дає ґрунт для маніпулятивних та пропагандистських заходів опонентів західного вектору інтеграції.

Загалом ми оцінюємо початок вересня як такий, що дає змогу робити позитивні прогнози у сфері готовності влади виконувати першочергові вимоги для підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Опозиція теж продемонструвала здатність не лише підтримувати, а й добиватися підвищення якості законодавчих ініціатив у цій сфері.

До кінця вересня як влада, так і громадськість, на нашу думку, мала б зосередитися на виконанні наступних вимог:
-          реформування виборчого законодавства та питання виборів у місті Києві (пункти 1.1-1.4 Європлану);

-         виконання рішень Європейського суду з прав людини та вирішення питань політично-вмотивованих судових рішень (пункти 2.1-2.3 Європлану);

-         реформування правоохоронних органів (пункти 4.1-4.3, 5.1 Європлану);

-         початок обговорення можливої реформи Конституції України у відповідності до європейських норм та стандартів конституційного процесу (пункти 6.1-6.2 Європлану).

Немає коментарів:

Дописати коментар